Все нове – давно забуте старе

  • Загальні новини
  • 03 кві 2020 18:03
  • Автор:  Пресслужба ВОУЛМГ
«Притихає» короїд - шкідник ялини і сосни, натомість від шовкопрядів страждають дубові ліси на Вінниччині.
У природи немає карантину. Лісівники саджають, як і щороку, ліс. Тепла рання весна їм у поміч, але чи не стане таке нетипове тепло зими і весни поштовхом для розвитку шкідників лісу? Адже «раннє» нашестя кліщів цієї весни українці уже спостерігали.
Все у природі має циклічність та закономірність. Шкідники та хвороби лісу не зникають назовсім і не з’являються нізвідки, а активізуються завдяки дії певних умов і сонячного циклу, як і інші види у природі, переконаний головний лісопатолог ДСЛП «Вінницялісозахист» Олександр Болюх. І як доказ – припиняється активне нашестя такого стовбурового шкідника, як короїд-типограф, верхівковий короїд, згубна життєдіяльність якого протягом років стала причиною всихань гектарів соснових та ялинових насаджень.
На Вінниччині про всихання пошкоджених короїдом лісів заговорили з   2010-2011 року. Загалом відтоді в Україні «біологічна пожежа», спричинена діяльністю короїдів у сукупності з кліматичними змінами, знищила деревостани ялини європейської на площі близько 50 тис. га, в тому числі на Вінниччині всохло близько 1 тис. га. Це майже 40 відсотків від усіх ялинових деревостанів! Всихання сосни звичайної  фіксувалося на площі понад 100 га на Вінниччині.
Спершу осередки всихання були маленькими, по 0,2-0,3 га. А з 2016-17 років вони вже мали площу по 3-4 га, з’єднуючись між собою у великі масиви. За оптимістичними прогнозами вінницьких лісопатологів ми мали чекати спад нашестя короїда приблизно у 2020 році. Ці передбачення справджуються.
На сьогодні короїд ушкоджує зовсім невеличкі ділянки. Тобто фахівці мають підстави стверджувати, що надалі такого великого впливу на стан хвойних насаджень ці шкідники не матимуть. Принаймні, у найближчому майбутньому.
Так, за інформацією відділу лісового господарства Вінницького ОУЛМГ, у 2019 році у лісгоспах зафіксовано осередки стовбурових шкідників (короїд типограф та верхівковий короїд) на загальній площі 305 га, у 2018 році ця цифра була більшою - 323 га. Тож маємо, на щастя, спад активності короїдів. Але... Активізувалися листогризучі шкідники – шовкопряди. Об’єми уражених ними лісових масивів у 2018 році становили 282 га, у 2019 р. – 253 га.
Минулої весни зафіксовано та вдалось знешкодити у Крижопільському лісгоспі осередки непарного шовкопряда. Упродовж двох тижнів на «інфікованій» території бригада лісівників обробляла яйцекладки комахи сумішшю дизпалива і продуктів нафтопереробки (нафтування).  А ще минулого року значну площу лісів Вінницького лісгоспу вразив червонохвіст (зафіксовано 604 га осередків ураження). Волосинки гусені для людського організму є сильним алегреном, викликаючи на шкірі людини почервоніння, схожі на опік, у деяких випадках призводять до втрати свідомості. Це важливо, адже ліс – тісно пов’язаний із працею людини.
Непарний шовкопряд, дубовий похідний шовкопряд, шовкопряд-золотогуз, червонохвіст... Різновидів листогризучих шкідників відомо багато. Ці гусениці об’їдають листя та пагони деревних листяних порід. Листяні породи, на відміну від хвойних, більш стійкі, адже листя здатне відновлюватися. Однак нашестя гусениць стримує нормальний ріст та формування правильної крони дерева. А відповідно – не варто чекати бажаного приросту від такої об’їденої ненажерливою гусінню ділянки. А апетити у шовкопрядів ще ті, розповідає О.Г. Болюх:
- Він практично «всеядний». Гусінь непарного шовкопряда пошкоджує понад 200 видів рослин, та найбільше полюбляє дуб. Коли шкідник винищує листя на дереві, то спускається на землю і навіть виїдає траву. Був випадок, що у лісових угіддях Хмільницького лісгоспу раптово, з невідомих причин шовкопряд «з’їв» практично цілу ділянку дубово-грабового лісу, дерева були чорні. По сусідству було поле з кукуруздою, на яке перейшла гусінь. Там шкідники й загинули.
Важливо вчасно, у перший рік появи гусені, провести відповідні заходи (нафтування та біологічний метод). На початковій стадії виявляють 1-2 яйцекладки на 10-12 дерев. У протилежному випадку наступного року буде непереливки, адже шкідник включає інстинкти захисту від природних ворогів, самки відкладатимуть яйця уже або в кроні дерев, або під пнями, під камінням. У цьому випадку потрібно проводити обробку дерев дозволеними хімпрепаратами.
- Сьогодні доводиться чути від багатьох лісівників, що аномально тепла зима призведе до активізації шкідників лісу, оскільки яйцекладки комах не вимерзли. Однак найважливішим для поширення їхньої чисельності є період, що починається з другої половини квітня і початок травня, коли настає сприятлива температура для їхнього розвитку (середньодобовий показник - не менше плюс 10 градусів). Чим теплішим і сухішим буде цей період, тим активнішими будуть шкідники, - розповідає Олександр Григорович.